Пияцтво. Розділ 1. Пияцтво в Московії, “культура” і способи споживання
Вживання алкоголю в часи середньовіччя не засуджувалось, а навпаки, багато хто з вельмож ображався, якщо йому до столу подавали воду. Основними напоями були пиво і вина, які щоденно вживали і вельможі, і духовенство, і простий люд.
“Але не лише довгий і складний шлях, який вони подолали пішки, виснажили їх сили, а й спрага, так як від Новгороду до Вишнього Волочка (відстань складає 53 милі), їм не давали жодної краплі пива чи меду чи іншого напою і цим нещасним, з великою відразою, довелося пити воду, а інколи втамовували спрагу розбавленим водою молоком.”
Якоб Ульфельд. Мандрівка в Московію. 1578-1579
Проте, надмірне вживання алкоголю, а особливо міцного, засуджувалось сурово, воно було, як зрештою і зараз, притаманно будь якій країні, чи будь якій культурі, але ніде не було таким масовим і не складало елементарну буденність, як у Московії. Далі залишимо це свідкам подій, які протягом трьох століть стикались з подібним та ділились враженнями.
“Вони неперевершені п'яниці і дуже цим пишаються, зневажаючи непитущих.”
Амбоджо Контаріні. Опис Москви. 1447
***
“Чоловіки рослі, сильні і звичні до будь якої праці і погоди, але дуже схильні до пияцтва.”
Альберт Кампензе. Лист папі Клименту про справи в Московії. 1523
***
“Наскільки вони стримані в їжі, настільки ж непомірно піддаються пияцтву всюди де тільки трапиться нагода.”
Сігмунт Герберштейн, Записки про Московію, 1526
***
“Ніде немає такого розбещення і пияцтва, а також по насильству своєму це найбільш гидкий народ у світі.”
Річард Ченслер. Книга про великого та могутнього царя Московії.
***
“І в невідомій мені країні обертався серед московитів,
Людей надмірно брутальних, до низьких пороків схильних,
Народу здатного бути у свиті Бахуса, оскільки пияцтво в його природі.
Пияцтво - вся їх насолода, боклага, все за що вони тримаються,
А якщо якось мають тверезу голову, то і тоді потребують порадника.”
Джордж Турбервіль. Послання з Московії. 1569
***
“Напиватись до п'яного щодня на тижні у них звичайна справа.”
Джильс Флетчер. Про державу московську. 1588
***
“Вони невігласи і не допускають науки поміж себе; найбільша приязнь заснована на пияцтві; вони величні пустомелі, брехуни, підлабузники і дволикі…”
Джон Мільтон. Московія.
***
“...не маючи жодної промисловості та будучи досить лінивими, не схильними до роботи, вони мають пристрасть до пияцтва.”
Жак Маржерет. Становище великого князівства Московії. 1590-1606
***
“Особливо ж пам'ятайте, що пияцтво в умовах, в яких вам доведеться проживати, скоріше звичай, а ніж порок, на відміну від інших людей, яким воно ненависне.”
Томас Сміт. Мандрівка та перебування в Московії. 1604-1605
***
“Схильність до пияцтва в Московії дуже сильна і окрім вітчизняних напоїв там є привезені вина.”
Ельзевір із Лейдена. Русія або Московія. 1630
***
“До пияцтва вони схильні більше ніж будь який народ у світі. “Пузо, наповнене вином, швидко прямує до похітливості” - сказав Ієронім. Напившись надмірно вина, вони, як неприборкані тварини, прямують туди куди їх заманює жага розпусти.”
Адам Олеарій. Опис мандрівки до Московії. 1633-1539
***
“…у роботі вони ліниві та вдаються до обману, віддаючи перевагу ударам палки та нагайки ніж чесній праці. Як наслідок, пияцтво у них так поширене, що небагато хто може своєю тверезістю бути виключенням, і водка, яка схожа в даному випадку на напій Цирцеї, перетворює їх на свиней.
Чарльз Карляйль. Відомості про три мандрівки. 1663-1664
Слава про пияцтво московитів ширилась світом не лише через свідчення іноземців, а й через самих московитів. Перебуваючи закордоном, вони продовжували віддавати шану улюбленому способу життя, що відзначалось на їх успіхах у торгівлі.
“Московити ображені, що ми ведемо торгівлю у цих країнах через те, що нас більше люблять ніж їх; тутешній народ ненавидить московитів через їх схильність до пияцтва.”
Третя мандрівка в Персію, розпочата в 1565 г. Річардом Джонсоном, Олександром Кітчіном і Артуром Едуардсом.
Спосіб життя та “культура” споживання алкоголю в Московії для іноземців були бридкими та шокуючими. Безумовно, всі вони були людьми високого достатку, вишуканих манер та мали високе становище, але описані ними події і враження характеризують не лише спосіб життя і “культуру” рабів, холопів, простолюду, а й московитів, з якими вони одного рівня: бояр, князів, чиновників, духовенства. Зі всього цього видно, що буденне життя московита за своїми звичками і характером мало в чому залежало від його суспільного становища.
“Життя вони проживають таким чином: вранці до полудня вони стоять на базарах, а потім відбувають до таверн їсти і пити; після чого їх вже неможливо залучити до будь якої справи.”
Амбоджо Контаріні, Опис Москви. 1447
***
“Наїдки їх більш ніж дивні. Приступаючи до їжі, вони, зазвичай, випивають чарку чи невелику чашку водки, потім вони нічого не п'ють до завершення трапези, але опісля, цілуючи один одного після кожного ковтка, напиваються без міри так сильно, що після обіду з ними вже ні про що не поговориш. Вони вмощуються на лави, так як звичайно вони відпочивають після обіду, наче вночі. Якщо приготовано багато різних страв, то подають спочатку печеню (бо смаженого вони вживають мало), а потім юшку.”
Джильс Флетчер. Про державу московську. 1588
***
“Коли гостюють чи запрошують на обід, закуску, пиятику, вони настільки ниці і безсоромні, що не лише гикають, кашляють, харкають і виводять різні ноти, але й дозволяють собі речі більш ганебні і брутальні, які природа наказує відправляти в інших місцях: починають дещо випускати з себе і робити втіху з того, про що і говорити не чемно для порядного вуха.”
Петр Петрей. Історія по велике князівство Московське. 1608-1614
***
.jpg)
“Ніхто з них ніколи не випустить нагоди щоб випити чи добряче напитись коли б, де б і при яких обставинах це б не було; як правило вживають водку. Тому, у гостях і при зустрічі, перший вияв поваги, який звернений до будь кого є те, що йому підносять одну або декілька “чарок вина”, тобто водку; при цьому, простий народ, раби і селяни настільки твердо дотримують звичай, що якщо така людина отримає з рук знатного чарку і втретє, і в четверте, і далі продовжить випивати її у твердому переконанні, що не посміє відмовитись, поки не впаде на землю, в інших випадках, поки разом з випивкою не віддасть душу.”
“Якщо (між чоловіком і дружиною) часто виникає невдоволення і бійки, причиною цьому часто є непристойні слова і матюки, якими дружина звертається до чоловіка, адже вони на них дуже меткі. Інколи ж причиною є те, що жінки напиваються частіше чоловіків, чим викликають підозру чоловіка надмірною люб'язністю до чужих чоловіків та молодиків. Дуже часто всі ці причини зустрічаються у московиток одночасно.”
Адам Олеарій. Опис мандрівки до Московії. 1633-1539
***
“Але, головним чином вони люблять водку, якої вони випивають багато і до якої, не дивлячись на її міцність, додають перець, щоб вона не втратила свої властивості. Ті хто її п'є не сідає за стіл не випивши, вони її п'ють під час обіду і після щоб сприяти травленню. Простий народ її п'є завжди і готовий її пити, п'яний чи тверезий; він так їй відданий, що може обійтись без неї лише у випадку крайньої необхідності.”
Чарльз Карляйль. Відомості про три мандрівки. 1663-1664
***
“Трапезу свою, опівдні чи ввечері, починають з ковтка водки, до якої у них є щось на зразок пряників, досить гидких на смак, а наситившись, знову п'ють водку;...”
Ганс-Моріц Айрманн. Записки. Московія. 1670
Окремо слід зазначити, що пиятика не покидала московитів не тільки у такі звичні для вживання часи, як весілля, іменини чи сходження нового царя, а й на похоронах, під час посту та у великі релігійні свята.
“Пияцтво шанується найбільш сильним виявом радості на святах, і чим більш урочистий день тим більша нестримність. Чоловіки і жінки не вважають за безчестя вештання вулицями.”
Самуель Колінз. Сьогоднішнє становище Московії. 1659-1666
***
“Хоча від трупів померлих поширюється неприємних запах, однак, легко побачити, що на такі поминки стікається величезна маса людей; по їх закінченню, щоб забути свій смуток, вони в сусідньому шинку віддаються пияцтву.”
Данило Принц з Бухова. Початок возвеличення Московії. 1576-1578
“На масляну, перед великим постом, московити віддаються з невгамовністю всіляким веселощам і на останньому тижні настільки надмірно, наче їм належить пити останній раз у житті. Деякі п'ють водку, перегнану чотири рази, доки вона не спалахне в роті та полум'я не вийде з горла, наче з пекельного жерла; і якщо їм тоді не дати випити молоко то вони гинуть на місці.”
Самуель Колінз. Сьогоднішнє становище Московії. 1659-1666
Не може не вражати кількість водки, яку здатен спожити московит, звичайно, мова не йде про кожного, а про так званих рекордсменів, тим не менше, зазначена чвертка міри становить трохи більше 6,5 літрів!
“Коли один московит гостює у іншого, незалежно від часу доби, і якщо до трапези чи до столу відразу не подадуть водки, то він таку трапезу ні у що не ставить, як би розкішно його не пригощали. Їх харчі це напівзіпсований в'язкий хліб, цибуля, дуже багато часнику, салату і схожа гостра та груба їжа, яка вимагає водки; кажуть, що деякі можуть випити чвертку міри.”
Самуель Кіхель. Мандрівка. 1586