Розпуста. Розділ 2. Перелюбство

Московити чудово захищали свої пороки власною релігією - православієм, заснованим на грецькому ортодоксі. Таким чином, вони змогли “підігнати” церковні догми до власного життя. Так, з християнського “не возлюби жону ближнього свого” вони розуміють гріховність перелюбства тільки з чужою дружиною, а не з жінкою взагалі, у мусульман вони поцупили принцип “Аллах не бачить в темноті” і закривши чи винісши з кімнати ікони, а також знявши натільний хрест, віддаються гріху.

“Перелюбство у них вважається тільки тоді, коли це трапилось з чужою дружиною. Любов між подружжям стримана, особливо у людей іменитих і знатних. Це відбувається від того, що вони одружуються на дівчатах, яких ніколи не бачили, а потім зайняті службою вимушені покидати дружин і в цей час заплямовують себе ганебними зв'язками на стороні."

Сігмунт Герберштейн, Записки про Московію, 1526

***

"Вони вважають перелюбством якщо одружений чоловік зійдеться з чужою дружиною, а зв'язок з розлученою не засуджують."

Олександр Гваньїні. Опис Московії. 1578

***

"Якщо вони (пр. жінки) багаті то їздять взимку на санах, а літом у колясках, покритих добрим червоним сукном, маючи біля себе піших слуг, які наглядають за ними щоб вони не завели розпусту з молодиками. Вони наглі, похітливі та не випускають жодної нагоди, якщо така випаде, часто зваблюють чоловіків до потіх Венери, а особливо іноземців, до яких дуже ласі.”

“Жінки, які перебували у церкві, кидають на молодих насіння льону і коноплі, бажають їм здоров'я, довгого життя, достатку у всьому, необхідному для їх господарства; потім ідуть із церкви до них у дім, веселяться, розважаються, їдять, п'ють, танцюють і стрибають цілу ніч, а якщо їх чоловіки не будуть уважно за ними пильнувати, вони вдаються до сильної розпусти з іншими чоловіками: “Nam occasio facit furem” (буває, що випадок робить злодієм), так як дуже віддані похоті."

Петр Петрей. Історія по велике князівство Московське. 1608-1614
***

"Якщо виникає невдоволення і бійка, частою причиною цьому є непристойні слова і матюки, якими дружина кривдить чоловіка, адже вони на них дуже меткі. Інколи ж причиною є те, що жінки напиваються частіше чоловіків, чим викликають підозру чоловіка надмірною люб'язністю до чужих чоловіків та молодиків. Дуже часто всі ці причини зустрічаються у московиток одночасно.”

“Деякі з них залишаються і протягом всього дня топлять у вині паломницький благочестивий настрій. Одного дня трапилось, що п'яна жінка вийшла з шинку, впала на вулиці і заснула. Інший п'яний московит, який проходив поруч і побачив цю жінку, що лежала оголена, розпалився розпусною хіттю та приліг до неї, не дивлячись на те, що це було посеред білого дня і на велелюдній вулиці. Після, він так і залишився лежати з нею і там же заснув.”

Адам Олеарій. Опис мандрівки до Московії. 1633-1539

***

“Вони дуже прихильні до іноземців і дуже легко з ними злягаються.”

Де Ла Невіль. Записки про Московію. 1682-1697