Розпуста. Розділ 5. Скотолозство

Якщо Ви раптом вирішили, що пияцтва, перелюбства, проституції і содомії вистачить з головою - московит вас знову спантеличить, та ще, мабуть, і сам щиро здивується, що вас такі речі вражають. Воістину, з ким поведешся того й наберешся, - і московити повелися з худобою.

Цікавим є й те, що у такому важкому гріху, з поміж багатьох інших, цар Іван Грозний, який і сам далеко не ангел, дорікав московським первосвященикам, людям, які складали духовне обличчя народу.

“Цар усюди мав шпиків, які йому повідомляли про все, що відбувається. Зрештою, він викликав до себе 40 найбільш значущих і набридливих духовних осіб, сказавши їм, що вони головні з порочних однодумців і це він знає з їхніх обговорень і рішень. Самі ж ви, знеславлюючи царя, потопаєте у всіх кричущих гріхах: ненажерстві, неробстві, жахливішому з найжахливіших содомському гріху - з тваринами.”

Джером Горсей. Твори. 1573-1589
***

“Найжахливішим є їх зносини з різними тваринами і скотом: вони без розбору чинять з ними нечестиве злягання. До того ж, не соромляться вихвалятись цим, так як часто роблять це аби накликати можливе покарання.”

Петр Петрей. Історія по велике князівство Московське. 1608-1614

***

“Вони настільки віддані плотським утіхам і розпусті, що деякі спаскуджують себе гидким пороком, який у нас називається содомія; причому це відбувається не тільки pueros muliebria pati assuetor (як каже Курцій), але і чоловіків з кіньми. Ця обставина для них потім є темою розмов на бенкетах.”

Адам Олеарій. Опис мандрівки до Московії. 1633-1539
***

“Що ще варто відзначити про Москву, так це наступне, що смертний гріх Содому там дуже поширений і що його майже не карають, як гріх, а тільки оцінюють грубим пороком чи поганою звичкою. Тому, у народі вважається ганебним відкрито їздити верхи на кобилі і можна стати жертвою знущань через противні природі підозри.”

Ганс-Моріц Айрманн. Записки. Московія. 1670