Розпуста. Розділ 6. Збочення Івана IV Грозного

Нащадки московитів намагаються очистити горде ім'я Івана Грозного, ніби спростовуючи ту жахливу неправду про нього, про вбивство сина і катування багатьох людей, говорять про підступ ворогів, які намагаються знеславити світлого князя. Проте, тут я не маю на меті доводити вбивство царем свого сина чи винищення населення слов'янського Новгороду, це беззаперечні факти, а хотів би зупинитись, в межах порушеної теми, на описах його кривавих плотських утіх та “шляхетному” походженні. Коли розумієш природу їх правителів тоді легко передбачити їх наступні кроки. Збочене душегубство, педофілія, мужолозтво - це звичайні чесноти московського правителя, як тоді так і зараз, з такими може бути тільки війна на знищення, бо все людське для них вороже.

“І нещасний, прийнявши ласкаві слова великого князя за щирі, пішов напідпитку до комори і там люди, навчені вбивати, по звірячому задушили його.

Головна ж причина його вбивства полягала в тому, що великий князь протегував юнаку на ім'я Федір, сину знатної людини Басманова, з яким противно природі (гріх вимовити), влаштовував Содом. Згаданий Овчінін якось з ним посварився і серед сварки (як це буває) засудив гріховні вчинки кажучи: “Ти для государя влаштовуєш ганебні оргії, я ж походжу зі знатного роду і я, і предки мої, служили і служимо государю для більшої слави і користі держави”.

Олександр Гваньїні. Опис Московії. 1578

“За такі слова він вирішив згубити нікчемною смертю одного зі своїх вельможних радників Дмитра Occinium (пр. Овчініна), розсудливого і добропорядного боярина, котрий не міг стерпіти великої розпусти, безсоромних і нечестивих тонкощів тирана, до того похітливого і розбещеного, що вдовольняв хіть в еротичних втіхах проти самої природи.

За це боярин виказав одному хлоп'яті, шляхетного звання, з яким великий князь вдовольняв свою неприродну хіть. Від цього хлопцеві стало дуже прикро і він пожалівся великому князю."

Петр Петрей. Історія по велике князівство Московське. 1608-1614

***

"19 липня 1568 року опівночі відправив він своїх найближчих довірених осіб, князя Афанасія В'яземського, Малюту Скуратова, Василя Грязнова разом з іншими і з декількома сотнями стрільців; вони мали несподівано з'явитись у домах князів, бояр, воєвод, державних людей, купців і писарів і забрати у них їх дружин; вони відразу були кинуті на вози та відвезені у двір великого князя і в ту ж ніч вислані з Москви…

І після цього, як він достатньо користувався для себе дружинами вказаних бояр і князів, передав їх на декілька днів своїм стрільцям, а потім вони були посаджені у вози і вночі відвезені до Москви де кожна, з тих, що вижили, була залишена біля свого дому. Але багато хто з них вдались до самогубства або померли від сердешного горя під час цієї содомської поїздки.”

Йоган Таубе і Елет Крузе. Послання. 1566-1572

“У цього тирана є багато таємних шпиків, які доносять якщо якась з жінок погано висловиться про великого князя-тирана. Він відразу наказує всіх схопити і приводити до себе, навіть зі спалень чоловіків; приведених, якщо до вподоби, залишає собі на скільки захоче, якщо не до вподоби то наказує своїм стрільцям ґвалтувати її перед його очима і таким чином зґвалтовану повернути її чоловікові.”

“Коли він спустошував володіння воєводи Івана Петровича то в таборі в нього були відбірні дівчата неймовірної краси, у кількості близько 50, які пересувались на ношах. Для охорони він поставив 500 кіннотників. Цими жінками він зловживав для своєї хтивості.”

“Він наказував вбивцям у нього на очах ґвалтувати жінок і дітей тих кого він вбивав і поводитись з ними свавільно, а потім убивати.”

Альберт Шліхтінг. Коротке сказання про характер і жорстке правління. 1571

***

“Стрільці примушували до блуду благородних і порядних жінок та дівчат, ґвалтували їх ганебним способом (у першому виданні: “і вони так безсоромно ґвалтували їх, що багато хто з них через це втрачав життя”).“

Істинно правдивий опис (1572)

“Проте, немає жодного значення від якої княгині народився Іван (Грозний), тому як обидві були однакових чеснот і порядності. Одна наплодила в монастирі дитину від монаха, інша, по смерті великого князя, відвідувала дім розпусти, сильно розбещувала і блудила, особливо ж з одним дворянином на ім'я Іван Ozami, було це настільки відкрито, що знав кожен селянин.

Від цієї недостойної і розбещеної жінки народився людиноненависний тиран Іван Васильович…”

“Відчувши себе значно краще після цієї важкої хвороби він пішов прогулятись до дружини свого сина Ірини: у нього виникло бажання згвалтувати її і вчинити перелюбство…”

“У справах блуду і втіх він перевершив усіх. За своїм звичаєм часто гвалтував найбільш знатних жінок і дівчат, а опісля відсилав їх до чоловіків і батьків…”

“Він завжди мінявся коханками зі своїм сином Іваном.”

Петр Петрей. Історія по велике князівство Московське. 1608-1614